Жителі села з прикордоння готували та передавали для оборонців Чернігова тушонку, паштет і сало

В особливо тяжкий для Чернігівщини час, що припав на кінець нинішньої зими і початок весни, багато жителів області навіть не задумувалися про день завтрашній. А порятунок від важких роздумів багато з них знаходили в добрих справах. Адже велика війна стала для українців народною, і багато людей прагнули та прагнуть зробити посильний внесок у нашу спільну перемогу.

Не є винятком і село Кучинівка, що у Сновській громаді. Цьому селу пощастило більше ніж деяким населених пунктам області, де люди на собі відчули всі принади клятого «руского міра». А стародавній красень-герой Чернігів загарбники взагалі намагалися зрівняти з землею…

Кучинівці жили в постійній тривозі й ізоляції, адже вороги були зовсім поруч. У село не завозили продукти, засоби гігієни, ліки й інші потрібні речі…

Але навіть за таких обставин селяни прагнули хоч чимось допомогти захисникам, які боронили Чернігів.

Ідея, як це зробити, як кажуть, сама прийшла в руки. У той нелегкий час керівництво Березнянської птахофабрики ухвалило рішення віддати людям до різних сіл безкоштовно птицю. На фабриці не було кормів і курям загрожувала голодна смерть.

Привозили безкоштовних курей і до Кучинівки. Звісно, хто потребував, брав птицю собі. Зокрема, маленьких курчаток, яких дбайливі селяни змогли виростити навіть у сезон холодів.

Між тим, водночас виникла ідея, щоб зібратися гуртом і наробити для оборонців Чернігова тушонки.

«Нам зателефонували і запитали: «Якщо будете займатися тушонкою, то скільки птиці зможете обробити й приготувати?». Село в нас велике, охочих попрацювати було багато, то відповіла, що голів сто птиці обробимо. Тож нам повідомили, коли привезуть цих курей. І привезли близько трьох сотень невеликих курочок», – у коментарі для ЧЕline зазначила Олена Недвига, староста Кучинівського старостинського округу.

Готували кучинівці на кухні в місцевій школі. Бо там і місця багато, і створені всі сучасні умови.

У визначений час односельців скликали – і робота закипіла. Також було прохання, аби люди зносили свої банки, кришки, сало, бо воно потрібне для приготування тушонки з курячого м’яса, смалець. Селяни назносили всього багато, навіть більше ніж треба було.

«Зібралося багато людей, десь зо 30. І всі працювали – одні скубли курей, другі рубали тушки, треті мили… Працювали і чоловіки, і жінки. За два дні, 5 і 6 березня, переробили всю птицю. Приготували 380 півлітрових баночок тушонки, 32 баночки печінкового паштету з курячих печіночок і 20 літрових баночок сала посолили. І азарт у людей такий був, пропонували далі для захисників бринзу готувати, сир робити. Але за цю справу не взялися, бо це продукти, які швидко псуються. А їх же ще й довезти придатними адресатам треба», – розповіла Олена Недвига.

Ці смаколики потім через селище Березна за допомогою небайдужих кучинівців і волонтерів через переправу по Десні доправили до захисників Чернігова. Ось із таких маленьких і водночас світлих історій кується наша спільна велика Перемога!

Джерело: https://cheline.com.ua