Заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА Олег ПАЛІЙ: «У нас нині завдання — щоб жоден клаптик ріллі не згуляв»

Виробництво сільськогосподарської продукції нині як другий фронт. Адже без достатньої кількості продуктів харчування не буде сил воювати. Про те, як працюють та які проблеми розв’язують під час війни аграрії, розповідає заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації Олег ПАЛІЙ.

— Олеже Борисовичу, чи будемо із хлібом цього року?

— Про це говорити рано, проте обсяги посівних площ в області не зменшили, а навіть збільшили. У нас до посіву заплановано 1 мільйон 400 тисяч гектарів сільгоспкультур. Це без озимих. Станом на 5 травня було посіяно 845 тисяч гектарів, або 60% запланованого.

Майже стільки само, як і торік, посіємо кукурудзи на зерно — 622 тисячі гектарів. Посіяли б і більше, проте з відомих об’єктивних причин поки що не знаємо, куди реалізувати вже вирощену. На зазначену дату половину кукурудзи в господарствах області вже було посіяно.

Соняшнику до посіву заплановано 384 тисячі гектарів, на 5 травня посіяли 340 тисяч гектарів, або майже 90%. Сої із запланованих 122 тисяч гектарів — понад 30 тисяч гектарів (24%).

Сподіваюся, буде з чого варити й борщ. Цьогоріч у господарствах посадили 54 тисячі гектарів картоплі, майже 10 тисяч гектарів із запланованих 30 тисяч — овочевих культур. Це  капуста й цибуля,  часник і ранні овочі. А будуть ще й пізні. Посіємо їх трохи більше, ніж зазвичай.

У нас нині завдання — щоб жоден клаптик ріллі не згуляв, працював за призначенням в інтересах громад. Навіть залучаємо до оплачуваних польових робіт переселенців. Термін завершення посівної кампанії — 25 травня.

— Як на темпи робіт впливає погода?

— На початку весни вона їх трохи пригальмовувала, нині погодні умови оптимальні й вологи в ґрунті достатньо. Тому якихось затримок посівної немає. Перед війною господарства і фермери на 90% запаслися пальним, добривами. У нас працювала спеціальна програма щодо забезпечення сільгоспвиробників на період проведення весняно-польових робіт пальним. На Кременчуцькому НПЗ зарезервували 23 тисячі тонн дизельного пального і 5 тисяч тонн бензину. Усе було гаразд доти, доки завод не обстріляли. Тепер він припинив відпуск нам своєї продукції.

— Як виходите із ситуації?

— Міністерство аграрної політики та продовольства України обіцяє, що у травні наші західні партнери поставлять у нашу країну 60 тисяч тонн пального. Його вже потроху постачають. Сподіваюся, після налагодження логістичного ланцюжка поставки ще зростуть. А поки що використовуємо старі запаси.

— Який на Полтавщині стан сходів озимих та інших стратегічних культур?

— Основна хлібна культура — озима пшениця. У нас її посіяно 257 тисяч гектарів. Це більше, ніж позаторік. Вона перезимувала добре, і відновлення весняної вегетації відбулося в оптимальні строки. На цей момент сходи пшениці в задовільному та доброму стані. Інші стратегічні, експортні культури, наприклад соняшник і кукурудза, ще тільки сходять.

— Чи достатньо в області продовольчого зерна з торішніх запасів?

— Так, у господарствах є певна кількість нереалізованого зерна. На цих запасах можемо прожити ще рік навіть без майбутнього врожаю. Тому ділимося борошном та крупами з переселенцями, формуємо для них продовольчі пакети. Представники нашого департаменту працюють на продовольчих складах майже цілодобово. Щодня десятки тисяч переселенців отримують допомогу, що закуплена за державні кошти та кошти обласного бюджету. З обласного бюджету надали 100 мільйонів гривень на формування продовольчого резерву Полтавщини.

— Який стан справ у тваринницькому секторі області?

— Тваринництво в нас розвивається стабільно, зменшення поголів’я не відбувається. На сьогодні утримуємо більш як 200 тисяч голів ВРХ, з них 121 тисяча — на сільгосппідприємствах. Корів — 102 тисячі, на сільгосппідприємствах — 54,2 тисячі. За цим показником Полтавщина лідер у країні. Свиней у нас 323 тисячі голів, на сільгосппідприємствах відповідно — 267 тисяч. Це четверте місце в Україні. Птиці в господарствах області 5,3 мільйона голів.

Лідируємо і з виробництва коров’ячого молока. Торік удій від корови в нас становив 7 тисяч 236 кілограмів. Це майже на 2% більше, ніж ми надоїли позаторік. І прирости надоїв у нас щороку.

Поголів’я худоби в нашій області не скоротилося тому, що в господарствах є чим її годувати. Достатньо заготували концентрованих, грубих і соковитих кормів. А ще ж плануємо спрямувати на корм худобі значну частину зерна, засіяти чималу площу кормовими культурами. Тому, гадаю, із тваринництвом усе буде гаразд.

— Чи придбавають господарства сільгосптехніку в умовах війни?

— Торік її багато закуплено, та й нині закупівля відбувається, хоч і млявіше. Попри воєнний стан, аграрії не панікують і налаштовані працювати: сіяти і збирати в повному обсязі. Повторюся: щоб усю орну землю засіяти, а її в області 1 мільйон 731 тисяча гектарів.

 

ДОСЬЄ 

Олег ПАЛІЙ. Народився 9 грудня 1963 року в Харкові. Закінчив Полтавський сільгосптехнікум за фахом «землевпорядник», Харківський національний аграрний університет ім. В. Докучаєва (учений агроном), академію державного управління при Президентові України, аспірантуру Полтавської державної аграрної академії.

Працював головним агрономом радгоспу, головним агрономом райоб’єднання сільгоспхімії, головним агрономом райуправління сільського господарства, начальником обласної насіннєвої інспекції, головою райдержадміністрації, заступником директора інституту агропромислового виробництва, начальником управління Держкомзему у Полтаві, заступником, першим заступником начальника обласної сільськогосподарської інспекції.

Із 4 серпня 2015 року — заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА (нині ОВА).

Джерело: http://ukurier.gov.ua