Як Україні відновити агросектор після війни

З часу повномасштабного військового вторгнення РФ аграрний сектор України зазнав пошкоджень на $4,3 млрд. Найбільше постраждали сільськогосподарські угіддя. Втрати від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами, прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд.

Сільськогосподарської техніки пошкоджено майже на $1 млрд. $273 млн — втрати від руйнування зерносховищ. Також Центр досліджень продовольства та землекористування KSE нарахував втрат уже виготовленої продукції на $613 млн, пошкоджень у тваринництві — на $136 млн, втрат добрив, палива, ЗЗР через мародерство та фізичні пошкодження — на $120 млн.

Попри втрати земельного банку, принаймні 90% площі від показників минулого року засіяно зерновими, бобовими, цукровим буряком та картоплею. І хоча традиційні «овочеві» регіони України потерпають від бойових дій і несуть втрати від пошкоджень земель, насіннєвого матеріалу та садів, без овочів та фруктів країна не залишиться. Вобластях України, які не є окупованими, та де не ведуться бойові дії, площі під овочевими та фруктовими культурами зберігаються.

Не очікується і повної відсутності тваринницької продукції — попри втрати поголів'я та нестачу кормів. Більшість виробників свинини, яловичини та молока — одноосібні господарства населення, які відносно рівномірно розташовані по території України. Хоча зменшення асортименту вже присутнє. У зв'язку з пошкодженнями та втратами у секторах первинного та вторинного виробництва аграрної продукції ціни на продовольствонаразі вищі у порівнянні до початку війни: від 6% до 35% залежно від регіону та продукту.

 

Продовжувати інновації

 

Війна вдарила по слабкихмісцяхаграрного сектору в Україні та світі. Суттєво зросли ціни на добрива та паливо, зменшились площі сільгоспугідь, падіння експорту з України призвело до дефіциту зернових та соняшникової олії у світі, а для українських виробників — до зменшення виручки.

Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим? Потрібно продовжувати розробки інноваційних підходів ітехнологій.

Інновації в аграрному секторі включають у себе широкий спектр технологій, починаючи з хімічного складу засобів захисту рослин, функціоналу сільгосптехніки, гібридів культур та тварин і закінчуючи підходами до оптимізації використання засобів виробництва, обробітку ґрунту та добрив.Вони розвивають економічну сталість істійкість до криз сільського господарства. За часівглобалізації та міжнародного партнерства інвестиції в інновації та розробки можна здійснювати і під час війни. Наприклад, більшість розрахунків та дизайну реально виконуватидистанційно. Для досліджень, які потребують інфраструктури, можна частково використовувати базу країн-партнерів тощо.

 

Кооперуватися зі світом

 

Навіть раніше інновації потребували кооперації зі світовою спільнотою. До війни, під час та після наша країна не повинна покладатись лише на власні сили. У кооперації з іншими країнами, організаціями (приватними та іншими) та науковцями буде досягнутийбільш якісний результат за коротші терміни.

Це відбудеться як мінімум за рахунок того, що перший крок у будь-якій розробці здійснюватиметься на вже існуючій базі міжнародних знань та досвіду. Саме тому важливими завданнями для нашої держави, організацій та громадян, які можуть бути залучені доінноваційних розробок, є створення міцних партнерських зв'язків із приватними компаніями, науково-дослідними інститутами та організаціями, які займаються інноваціями, а також забезпечення простих, взаємовигідних та безпечних умов кооперації.

Сьогодні інновації та розробки з'являються дуже швидко. Кооперація, активні комунікації з колегами з усього світу, за якими обов'язково приходить додаткове фінансування, — ефективний спосіб підтягнутися до рівня більш розвинутих країн.

 

Глибока інтеграція

 

Україна, а тим більше її аграрний сектор — глибоко інтегровані у світову економіку та її процеси. Тому наслідки згортання та, навпаки, зростання інвестицій в агроінноваціїв Україні повноцінно відображаються на світових ринках.

Зростаючі тренди виробництва зернових та олійних в останні довоєнні роки свідчать про інтенсифікацію виробництва, зокремаі завдяки новим технологіям. У періоди війни та післявоєнної відбудови потреба у агроінноваціяхє особливо гострою, оскільки необхідно застосовувати нові підходи, аби зберегти за несприятливих умов або швидко відновити втрачені потужності.

Відповідно, згортання інвестицій в агроінноваціїпризведедо того, що у період післявоєнної відбудови темпи відновлення українського аграрного сектору будуть досить повільними. А у період війни це спричинить ще більші втрати існуючого виробничого потенціалу.

Безумовно, це вплине на світові аграрні ринки. Інновації в аграрному секторі зазвичай мають на меті підвищення продуктивності, зменшення виробничих витрат, збереження навколишнього середовища (віднедавна) та покращення якості продукції. Тому їх згортання у країні-лідері з виробництва основних видів аграрної продукції позначиться відповідним зменшенням світової пропозиції, а відтак і підвищенням світових цін. Постраждаютьнасампередімпортозалежнікраїни та країни з високою часткою населення, що живе за межею бідності.

 

Багато ризиків

 

Наразіблокада портів Чорного та Азовського морів знизила експортну спроможність України з приблизно 6 млн т до 600 тис. т —максимум 1,5 млн т щомісячно. Таке скорочення відображається на доходах аграріїв, що виробляють експортну продукцію, і надходженні валюти в країну.

Якщо у березні-травні 2021 р. експорт зернових, жирів та олії становив $2,7 млрд, то із втратою експортного потенціалу за ці ж три місяці 2022 р. Україна недоотримала близько $2 млрд.

Та й у виробництві аграрії стикаються з безліччю небезпек. Особливо болючими для агросектору є заміновані поля, пошкодження інфраструктури для зберігання та транспортування сільгосппродукції, можливе розширення площ бойових дій, що унеможливить польові роботи, загроза життю та здоров'ю фермерів та інших працівників агросектору, відтік капіталу за кордон, вихід іноземних компаній та їх представництв з України, зменшення інвестицій в агросектор уцілому, відтік кваліфікованого персоналу та його неповернення з-за кордону, зменшення виручки аграріїв до рівня вимушеного згортання виробництва.

 

Що далі?

 

У перспективі 2−3 місяців за незмінних умов військового вторгнення українські аграрії продовжать проведення необхідних робіт. Тим не менш, із першим збором нового врожаю почнуться серйозні проблеми зі зберіганням та експортом зерна, зокрема через неекспортований урожай минулого року.

Якщо проблема не вирішиться, частина збіжжя, скоріш за все, буде просто втрачена.Проте у довгостроковій перспективі, за умови припинення війни та перемоги України, аграрному сектору необхідні будуть інвестиції на відновлення. Якщо вони включатимуть складову з модернізації, Україна матиме шанс вийти на більш високий рівень продуктивності та застосування нових технологій у виробництві та зберіганні.

Марія Богонос, керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Інституту

Джерело: https://minfin.com.ua