Об’єднаними зусиллями до нової якості продукції. На Сумщині створюють кластери з виробництва м’яса і молока задля успішної конкуренції на продовольчих ринках Європи

Молочне і м’ясне скотарство — традиційні галузі в агропромисловому комплексі Сумщини. В різні часи вони мали різні успіхи, адже вважаються доволі складними для тваринників. Останніми роками досягнення і невдачі у виробництві молока і м’яса постійно коливаються. Однак найбільш красномовно про проблеми тваринництва свідчить статистика, яка фіксує неухильне зменшення поголів’я великої рогатої худоби, насамперед корів, а також свиней як в області, так і в Україні. Хоч при цьому спостерігається поступове зростання продуктивності молочної череди.

Де золота середина, яка водночас гарантуватиме потрібні обсяги виробництва і добру якість тваринницької продукції? Відповідь на це запитання ще потрібно шукати. Утім, поки що середньорічне споживання молока в Україні становить 200 літрів на одного співвітчизника, в той час як у Європі вдвічі більше. Не вельми втішна статистика стосовно споживання м’яса. При цьому за дужками залишається якість продукції.

Ось на Сумщині і вирішили зупинити негативні тенденції, протиставивши їм насамперед нову форму організації роботи — створення відповідних тваринницьких кластерів. Про це йшла предметна і ділова розмова під час недавнього розширеного семінару, в якому взяли участь представники обласної влади, наукових закладів, фермерських та інших господарств, переробних підприємств тощо.

 

Рецепти для об’єднання

 

Як акцентував голова Сумської ОДА Дмитро Живицький, ще кілька років тому саме слово «кластер» залишалося доволі незрозумілим і віддаленим від сумських реалій. Однак сьогодні воно вже в активному лексиконі, щоправда, здебільшого теоретичному, хоча Європа і світ давно запровадили подібні об’єднання виробників і суміжників. Суть проста і зрозуміла — об’єднати інтереси, прагнення, можливості всіх, зацікавлених у випуску конкурентоздатної продукції. При цьому ретельно проаналізувавши сьогоднішній продовольчий ринок, спроєктувавши і зайнявши власне місце в ньому.

Начебто просто і зрозуміло, однак… Це повинно бути не механічне об’єднання, а продумана і виважена робота, де все чітко розписано. Особливо на часі стали кластери після утворення об’єднаних територіальних громад, бо конкурувати і змагатися мають не окремі виробники чи виробництва, а ті чи ті території, на яких представлені відповідні тваринницькі підрозділи. При цьому вони повинні мати конкретну спеціалізацію, а не поєднувати непоєднуване. Якщо кластер молочний, то будь-які м’ясні чи інші відгалуження в ньому зайві, недоречні, бо заважають основному виробництву.

 

Зразок нової моделі є

 

На Сумщині нові формування не тільки мають з’явитися, а й деякі вже успішно функціонують. Так, порівняно недавно на продуктових полицях торговельних закладів Сумщини, столиці, інших регіонів України з’явилася продукція під торговельною маркою O’BEREG. Це різні види твердих сирів, антиалергенне молоко А-2, йогурти тощо. Вони не тільки смачні, а й поживні, мають чудові смакові властивості.

Їх виготовлення налагоджено в Сумах, а приватну сироварню відкрив прихильник здорового харчування Володимир Опришко. За його словами, чотири роки тому разом з однодумцями він вирішив створити кластер, з’єднавши в один ланцюг увесь виробничий процес.

Почали з виготовлення необхідного молокопереробного обладнання. З технічними умовами на продукцію допомагали науковці місцевого аграрного вишу. У виробництві стали використовувати лише молочну сировину сорту екстра та сучасні упаковки, запроваджувати лише новітні технології, продумали логістику, налагодили реалізаційну мережу. Сьогодні O’BEREG може слугувати орієнтовною моделлю кластера для тих, хто ще не визначився і шукає свій варіант.

Хоча ця робота не одного дня, місяця і, можливо, навіть року, бо потребує досягнення результату кількох складових.

 

Фінансова підтримка з трьох джерел

 

Зайве наголошувати, що фінансова складова — фундамент, який гарантує ефективну роботу. На щастя, сьогодні можна констатувати: держава і обласна влада всіляко підтримують виробників тваринницької продукції, розробивши для цього відповідні механізми і напрями. Це насамперед постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції» від 7 лютого 2018 р. (зі змінами від 12 травня ц. р.).

Так наданням дотації за приріст поголів’я корів в області вже скористалися чимало тваринницьких підприємств і приватних власників корів. Така фінансова допомога стимулює відтворення поголів’я худоби, адже за наявності відповідних документів за кожну додаткову голову передбачено чималу суму — 30 тисяч гривень.

Активізується й інвестиційна діяльність. Торік на 15 тваринницьких об’єктах освоєно понад 120 мільйонів інвестиційних гривень. Зокрема реконструйовані пташники ТОВ «Індичка», приміщення ТОВ «Молоко вітчизни», молочнотоварна ферма та доїльні установки ТДВ «Маяк».

Як повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, розроблена і реалізується виробничо-інвестиційна карта розвитку агропромислового комплексу області на нинішній рік, згідно з якою у тваринництво загалом буде залучено 65 мільйонів гривень. У ТОВ «Велетень» уже збудовано доїльний зал, а у фермерському господарстві «Хоменко В.І.» повністю реконструйовано молокопровід. До кінця року буде реконструйовано і зведено ще кілька об’єктів.

 

Наука — успіху запорука

 

На Сумщині сконцентрований сучасний науковий потенціал. Інститут сільського господарства Північного Сходу, наукова лабораторія Інституту розведення і генетики тварин УААН, Сумський національний аграрний університет забезпечують ефективний науковий супровід упроваджуваних технологій, готують високо­кваліфіковані кадри.

Розгалужена мережа племінних підприємств, що відповідає сучасним запитам: 24 господарства мають відповідні статуси суб’єктів племінної справи з розведення великої рогатої худоби, свиней, коней, птиці і бджіл. Тобто є всі можливості постачати високоякісний молодняк для товарних господарств, що суттєво сприяє підвищенню продуктивності та якості тваринницької продукції.

За словами ректора Сумського національного аграрного університету Володимира Ладики, суттєвою підмогою в подальшій роботі має стати Асоціація тваринників, до якої ввійдуть усі зацікавлені господарства. А стимулом для молодих фахівців стане запровадження стипендії імені двічі Героя Соціалістичної Праці Марії Савченко.

Як підсумовує перший заступник голови Сумської ОДА Тарас Савченко, Сумщина поставила амбітну мету на найближчу п’ятирічку: шляхом розвитку кластерів довести річне споживання молока до 400 літрів на одного жителя регіону. Водночас активна увага надаватиметься гастрономічному шопінгу і туризму, а бренд «Зроблено на Сумщині» стане продовольчою візитівкою краю.

 

ДОВІДКА

 

На території Сумської області молочним скотарством займаються 90 підприємств, свинарством — 49, птахівництвом — 8. Працюють 5 м’ясо— та 6 молокопереробних підприємств.

Станом на 1.08.2021 р. в усіх категоріях господарств нараховувалося 134,5 тис. голів великої рогатої худоби, що на 8,3 тис. голів (5,8%) менше порівняно з відповідним періодом 2020 року, в тому числі корів — 66,9 тис., (— 2,7 тис., або 3,9%). Поголів’я свиней зменшилося на 9 тис. голів ( 8,1%) і становило 102,3 тис. голів.

Упродовж першого півріччя вироблено 33,2 тис. тонн м’яса, що менше на 0,7 тис. тонн щодо відповідного періоду 2020 року, молока — 220,2 тис. тонн (— 8,7 тис. тонн).

На молокопереробні підприємства надійшло 48,1 тис. тонн молока встановленої базисної жирності (або 85,9 % щодо відповідного періоду минулого року), при цьому потужності використані на 42,5 %, хоча можна переробляти 395 тисяч тонн.

Упродовж 6 місяців перероблено 37% молока класу екстра, що на 15% більше порівняно з відповідним періодом минулого року, 26% — вищого ґатунку (+16%), при цьому для переробки молока І ґатунку надійшло на 40% менше, а його питома вага становила 35%.

Джерело: https://ukurier.gov.ua