Антибіотики: Україна і європейський підхід до їхнього використання

Причина стійкої тенденції до втрати позицій у боротьбі з хворобами пов’язана з швидким пристосуванням мікроорганізмів (збудників хвороб) до антимікробних засобів. Окрім того, сьогодні вже офіційно підтверджена вертикальна (внутрішньовидова) та горизонтальна (міжвидова) генетична пам’ять щодо механізмів антибіотикорезистентності, що значно прискорює модифікації мікроорганізмів до антибіотиків.

Головною причиною виникнення антибіотикорезистентних штамів є застосування антибіотиків із профілактичною метою та в дозах, які не знищують збудника, але дозволяють йому напрацювати генетичну стійкість (резистентність). Величезну проблему складає явище надходження антибіотиків до організму в мікродозах, із залишками антибіотиків, які застосовують тваринам. І якщо лікувальні дози не сприяють утворенню стійких форм хвороб, то профілактичні – напряму.

Україна, на рівні урядового рішення, у березні 2019 року запровадила Національний план боротьби з явищем антибіотикорезистентності. Компетентними органами напрацьовуються покрокові дії щодо пасивного та активного моніторингу появи антибіотикорезистентних штамів, але цього не достатньо!

Необхідно запровадити саморегулювання з метою сприяння орієнтації на потреби споживача. Таким чином, саморегулювання в кінцевому підсумку призведе до створення ринкових механізмів поліпшення якості й безпечності харчових продуктів і стимулювання інвестицій в поліпшення управління популяціями тварин і птиці та біобезпеки. З цією метою в Україні запроваджується спільний проект FAO / EBRR Cooperation – Development of Self-Regulatory Organizations in the Ukrainian Agribusiness Sector, у рамках якого розроблено добровільний галузевий стандарт вирощування птиці без використання антимікробних засобів. Галузеві правила передбачають три різновиди додаткового маркування для господарств, які суттєво знижують використання антимікробних засобів: 1) повна відмова від антимікробних засобів на будь-якому з виробничих процесів; 2) відмова від застосування антимікробних засобів на продуктивному поголів’ї; 3) відмова від використання антимікробних засобів із профілактичною метою. Сьогодні документ повністю розроблено, погоджено із національним регулятором у цій сфері – Держпродспоживслужбою та передано національній галузевій асоціації «Союз птахівників України».

З першого січня 2020 року Асоціація «Союз птахівників України» розпочинає контрольований моніторинг залишків інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці протягом усього циклу її вирощування на чотирьох підприємствах – членах Асоціації, а саме:

  • ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»);
  • ТОВ «Вінницька птахофабри- ка» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»);
  • ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (ТМ «Епікур»);
  • ТОВ «Ясенсвіт» ГК «Ovostar Union».

Детальніше про підходи до використання антибіотиків в Україні й світі читайте у січневому номері журналу.